KOMINAROD.RU
   Карта сайтаПишите
KOMINAROD.RU
Библиотека
Фотогалерея
Ссылки

Библиотека

Пож тыр шондi (Эрдöдлытöм серпасъяс. Очерк)

Автор: Мария Плоскова. Сыктывкар
Дата публикации: 09.03.2010
Язык статьи: Русский



Водз асыв. Вöрпу сайысь читкырасьöмöн петö шондi. Саратов Пахомий бедь вылö мыджсьöмöн да тэрмасьöмсорöн веськöдчöма орчча сиктö вежны тöрытъя вöчöм пожсö сёян нур вылö, а гашкö и, удайтчас кö, тувсовъя кыйöм чери вылö. Эбöсыс абу котöрöн мунöм вылö, ни öдйöн воöдчöм вылö. Юрас бергалiс öти мöвп: «Нянь вылö кö пожсö удайтчас вежны, то кöкъямыс часöдз баракöдз воас бöр. Сэк лёкыс сы вылö оз усь, и оз ковмы повны мыж нюжöдöмысь, водзö на позьö олыштны вöльнöй светас. Кыдз эськö-й гöгöрвоны «вöльнöй свет» кывъястö? Вывтi нин и ылö «вöльнöй светыс» вайöдiс менö. Öнi вöлись казялi, кутшöм паськыд эрдыс ме весьтын и ме водзын, енэжыс да кокув муыс. Со тай пыкталöм кокöй дойöн йöнтö му бердöдзыс, быд воськов вöча виччысьöмöн да пинь мучкурччöмöн. Оз и помась туйыс, ни енкытшыс. О, Енмöй, ме ловъя на, кöсъя на овны, корся на лов зэлöдöм вылö вын…»

Недыр мысти сылысь мышкыртчöмöн мунöмсö ылысянь аддзис Емель Потина. Сiйö воддза волiгас Петыр Улякöд Мерка Анналысь Троица кежлö керкасö мыськыны кöсйысьлöма. Вöляöн ань мунö миртуй кузя. Оз вöтöд Саратов Пахомийöс, тэрмасьöмöн мунысьöс кутö ас син водзас да жалитö ас дорсьыс ёнджыка на ылi муысь вайöдöм мортсö. Ставсö, мый вöлi Пахомийлöн сьöрсьыс, весиг вылыс кöлуйсö, вежис ид да кос нянь чöланъяс вылö, сöмын некодлы эз сет морöсас öшалысь ыджыд крестсö, кöть кыдз эз корны вöлöга вылö вежны. Пыр юрбитiс, Енлысь корис да эскис сьöд вöр шöрысь петöм вылö, пыр лача кутiс семьякöд аддзысьлöм вылö, кодъяс колины Саратов карö. А öнi Коми муын олысь йöзыс, Вылыс Вочса йöз ыдждöдлiсны сiйöс Саратов Пахомийöн, Вежа Пахомий нимыс ылыстчис сы дорысь, воши...

Со и орчча сикт, вуджны коли ёль да кайны кыркöтш вылö, а сэсянь сиктöдз пырны кольö сöмын верст. Кайис эськö ёль кыркöтштö Саратов Пахомий да кайигас и öшйис гырддза вылас, сэсся ньöжйöникöн кыскышталic коксö да кöдзыд ваöн киськалöм кринджол моз турдiс. Бöрсяньыс кайис и Емель Потина да нюм перъян кывъясöн шыöдчис Саратов Пахомий дорö: «Но… вöтöдi öд тэнö! Öтлаын вай шойччыштам да быргыштам! Тэ öд, шуöны, öдйö велалiн миян йöзкöд коминас сёрнитны…». Воча кывсö Пахомий эз сет. Пуксис чöвлöнь. Быттьö ёль да дзользьысь лэбачьяс кындзи таладор светас нинöм и некод эз вöвны. Сöмын аслас кывъясыс быттьö Потинаöс зэлöдiсны чорыд гöрöдöн, синмыс сэк аньлöн уси вöсньыдик чуньясöн кутöм пож вылö, кысянь веж турун вылö чепсясьöмöн сöдзтысисны шондi югöръяс. «Аттö, кутшöм пельк да мича пож кыöма веж бадь вужъяссьыд! Мый нö, бур мортöй, шондiсö сысъялан али шердъян?!.» – бара на серамсорöн шыöдчис ань. Эз кыв вочакывсö Емель Потина, чöвлöнь улас изъяс вывтi гораджыка на сяльгыны кутic вöрса ёльыс да кадöн-кадöн дзользисны бадь вылö пуксьöм лэбачьяс. Ёльыс быттьö аньöс тэрмöдлiс сёрниö пырöдчыны да изъяс костi тёльгигöн кайтic: «Шойччöг корсис, дженьыд нэма морт, олöмыс… дзик ёль вуджöм кодь». Емель Потина шемöсöн видзöдiс пож кутысь вылö: «Аминь, тадз öд и миян олöмным пож пыр рудзавсьö, со тай вежöн писькöдчöм турун вылас пож пыдöсыс сьöд решоткаöн ассьыс вуджöрсö лэдзöма, а со кутшöм мичаа пож пырыс и шондi югöръясыс вералöны. Быттьö туй вылас кык сикт костö Пахомий пуктö поклон… либö лов петан пас». Повзис Емель Потина аслас чорыд мöвпъясысь, уськöдчывлic жö эськö мортсö бергöдны, пуксьöдны, но полöмыс венiс сiйöс: оз позь матыстчыны ссыльнöйяс дорö, асьтö кытчöкö туркнитасны. Котöрöн лэччылiс ёль вала, водздöрасö пöрччывтöг гумовтiс васö да кыр вылас водздöраысь ва гадьсö кутöмöн нöшта на шыöдчис нёль кокöн сулалысь морт дорö: «Чеччы, бур мортöй, да кöдзыд ванас веськöд горштö …» Казялic ань, вöчны нинöм оз позь: муын нюжöдчöм мортлöн лöзöдöма шуйга киыс, льöбсö нюжöдыштöма, быттьö морöссьыс муö водöм крестсö лöсьöдчö окыштны… Ас дорсьыс ва гадьсö вештöмöн ань койыштiс водздöрасьыс васö, да сэсся ас бердсьыс сiйöс разигтырйи ань котöрöн веськöдчис сиктлань, но кадöн бергöдчывлic, синъявлic ёль дорö кольöм мортöс.

1930 во. Косму тöлысь пом. Улыс Воч сиктö сöнiка туй кузя Стретенскöй вичко дорöдз вайöдicны мырдöн мыжалöм йöзöс, енлы эскысь войтырöс. Сиктса йöз висьтавлiсны, мый сы мында мортöс вайöдiсны… вичко гöгöрыс енлы эскысьясыс пö пукалicны некымын кытшöн, весиг пö вичкоас найöс пырны эз лэдзны. Став сиктсаыс чукöртчисны на гöгöр, но пыр жö найöс öдйöн и вöтлалiсны. Сиктса йöзсö конвоиръяс винтоваясöн öлöдiсны на дiнö матыстчöмысь. Сöмын посни челядьöс таысь эз чиршöдлыны.

Матыстчöма ичöтик нывка, Ёгор Потина, öти поп дорö, а сiйö корöма, вайышт пö дитяöй нянь чöлан, а ме тэныд эзысь булавка сета. Петкöдлас сэк ичöтик нывкалы ассьыс вичко бердын сулалан пассö да рочöн шуас: «Была бы голова – будет и булава!» Тадз шулöмаöсь благочиннöйяс налы, кодъяс кодкö бердын служитлöмаöсь да булавка сертиыс тöдлöмаöсь, кутшöм вичкоö ветлö мортыс. Ичöтик нывка пыр жö вичко дорсянь лэччывлас гортас, куръябердса горт дорöдз, джаджсьыс кыскас мамыслысь асъя пöжассö да котöрöн катöдас вичко йöрын корысь поплы. Нюмдiс пö попыд да шуис: «Айда, муса ныв, Ен мед видзас тэнö!» Нюжöдiс булавкасö да пысалic нывкалы морöсас. А сэсся нянь вылö крест пуктöмöн, чепöльтас сiйöс да сетас нянь чöлпантö водзö. Тадз няньыд кытшöн, киысь-киö да пасъясьöмöн, тырмас öти кытш джын вылö. Чуймöмöн тайö серпас вылас видзöдас ичöтик Потина. Кыдз пö петкöдлi сиктса челядьлы нянь вылö вежан булавкатö, сэк пö унаöн гузьнитicны гортаныс. Видзöда пö да: öтияс нянь вылад вежöмаöсь чёткисö, лестовкасö, мыйöн молитва да поклон лыддьöны; мöдъяс – юркышöдъяссö: алöйлöз скуфьёсö да гöрдовлöз камилавкасö, вичкоса эскысьяслöн тюбетейкаяссö. Ставыс тайö налöн вöлi чин петкöдлан да новлан пасöн. Сиктса олысьяс челядь бöрысь вочасöн вайисны и йöв, и ырöш, и картупель, и галанка, и нянь; личöдicны сьöлöмнурнысö и мыжтöм йöзöс вайöдысьяслысь.

Тайö кадö июнь 1933 воöдз Кулöмдiн районö вöлi «овмöдöма» 7468 мортöс, сiдз шусяна «спецпереселенецöс», на пиын вöлiны и 2380 челядь, кодъяслы сöмын на тырöма 16 арöс, но ни öти бумага вылын абу вöлi индöма, мый унджыкыс вöлiны вичкобердса Енлы эскысьяс, кодъяс вöлiны зэв интеллигентнöй, вежöра да сяма йöзöн. Куш Воч бердö вöлi шыбитöма сюрс сайö мортöс. М.К.Игнатов индö, мый Улыс Вочсянь Öкöсöдз дас квайт верст ньöти овлытöм инö вöлi пыртöма 731 мортöс. Найö пöрöдiсны вöр, сувтöдiсны выль олöм, лöсьöдiсны район пасьтала «Молотов» нима ён колхоз. Татшöм олöм визьыс эз сöмын Воч вожын вöв, но и Джеджим вожын да мукöдлаын. 1932 воын йирым тöлысьö пасйöны, мый вайöдöм йöз пиысь öти воöн, недыръя кадöн, кувсьö 1412 морт. Оз ков висьтавны, мыйысь ловнысö колины вайöдöм йöзыс. Колины на йöз, кодъяс бура тöдöны, кыдзи вайöдiсны найöс да кыдзи олicны локтысь войтырыс. Сöмын öнiя кадö йöлöгаöн моз локтöны уна карысь миян сиктъясö пöль-пöчьяссö корсьысьяслöн письмöяс. Весиг интернет пыр писькöдчöны Улыс вочсаяс дорö индыны рöдвужыслысь гуяссö. И ми, Улыс Воч сиктса йöз, корсьысьяс водзын кутам ыджыд мыж: ас кадö эг гижышталöй, кодъяс кöнi олicны и кытчö найöс гуалiсны. Öд коли нин сэксянь 78 во.
2008 вося öшым 9-öд лунö, кор ми чой чукöр эштöдiм выль керка пытшкöс эжöм да лöсьöдчим Сыктывкарö мунöм водзвылын шойччыны, миян йöрö пырисны кык том морт. Видзöда да, öтиыс миян йöрсянь кытшалысь вöрсö да юсö снимайтö, а мöдыс кинас мыйкö индö-петкöдлö. Котöрöн керкаö пырö Нина чой да шуö, мый менö корсьöны корреспондентъяс. Кытысь найö? Мыйла ме дорö? Пасьтаси лёкног да петi воча. Кыр йылас чорыда тöлалic, эг удит тагöссö воськовтны, öдйöн менö йирмöг топöдic. Петi да чöвтi: «Мый нö миян йöрö йирмöгсö ваянныд?» Колö пö тiянкöд сёрнитыштны. Пыртöдi ме выль керкаö да том мортыд зэв эскöдана кутic висьтасьны, мый локтiс Пенза карысь корсьысьöм могöн да висьталiс, мый сiйöс шуöны Сергей Владимирович Зелевöн, туялö тöдчана йöзöс. Перйис сумкасьыс фотографияяс да заводитic юасьны, тöдлi-ö ме Василий Андреевич Рассказовöс, вичкоса ыджыд чина мортöс, Ен кывйö велöдысьöс. Сiйöс пö корсьöны и Киевса, и Москваса вичкояс бердын служитысьяс да Свято-Тихоновскöй Православнöй гуманитарнöй университетса профессоръяс. Ме, дерт, эг аддзыв тайö кадсö, ни мортсö, но сиктса йöз сёрниысь, важ кадся серпасысь унатор коли вежöрö и сьöлöмö.

Анна Ивановна Кочанова висьтавлiс, мый вайöдöм йöзсö, кодлöн дзоньвидзалуныс вöлi зэв омöль, кольлiсны Улыс Вочö ыджыд кöзяйство кутысьяс ордö, кöнi вöлi дас сайö мöс, вöв, ыж да кукань. Налы сiдзжö вайöдлöмаöсь куим мортöс, на лыдын, висьтасьöм сертиыс, и Рассказовöс. Анна Ивановна висьтавлic, мый мортыс зэв висьлöс вöлi да улич вывтi эз вермы ветлыны, кокнас лябис. Анналöн мамыс пыр тшöктывлöма сылы посводзас изны нянь, а сiйö нянь зырйöн пыр сулавлöма сы дорын да видзöдöма, мед изигас сюсö эз сёй. Öтчыд мортыс каяс изки куйлан джадж вылас (эбöсыс пö сувтсöннас эз вöв изкисö бергöдлыны), заводитас пö куткыртчöмöн бергöдлыны кузь воропа изкитö да нывкалöн син водзас изки джадж вывсяньыс усяс мортыс посводз джоджас. Тадзи помасьöма олöмыс Вежа мортлöн. Гижлöма Улыс Вочса ань Пенза карö Вежа Вась йылысь, мый сiйö велöдлöма грамотаö кыкнан писö сылысь, а кулöм бöрас гуавлöмаöсь асланыс сад йöрö. Öнöдз на Улыс Вочын кодсюрöяс ассьыныс рöдсö дзебöны град йöрас, кöнi быдмöны льöм пуяс, но ог тöдöй, код йöрын гуавлöмаöсь Василий Андреевич Рассказовöс.

Лидия Тимофеевна Морохина зэв на бура тöдö, кыдзи вичкоын служитысь йöзöс мырдöн пыртöдöмаöсь Вöль туйöд Öкöсö да кыдзи налы овсьöма танi. Эз öтчыдысь ныв Улыс Вочсянь пырав Канава сиктö, кöнi олiсны сылöн бать-мамыс, пыр медасьöм уджöн олöмас туйсö писькöдiс. Öкöсын олысьяслы, сылöн висьтасьöм серти, вайöдлöмаöсь и скöтöс. Öтар керка джынъяс пö скöт видзисны, а мöдарас – асьныс олiсны локтысь йöзыс. Медся ёнасö Öкöсын олысьяс пöрöдлöмаöсь вöр. Пöрöдчан кадыс – вöлöма тöвся кад. Кулас кö мортыс пöрöдчигас, сэтчö и лым улас вöлöм и дзебöны, а тулыснас сюйöны гуö. Эз вöв öкöссалöн новлан кöлуйыс, та вöсна ёна кынмавлiсны да кулалiсны. Пöшти кызь вит во олiсны Öкöсö вайöдöм йöз. Весиг школа восьтлicны.

Бать висьталöм серти, медся сьöкыд кадыс вöлöма 1931-1932 вояс, кор овмöдчыны вöлöм некытчö, сöмын гожся кадыс сетлöма тöв кежлö дасьтысьöм да водзö олöм вылö лача. Лэптывлöмаöсь и керкаяс, и вотчывлöмаöсь, и чери кыян дозъястö кылöмаöсь бадь да льöм пу вужъясысь. Сэк вайöдöм йöзлы сиктсаяслы отсасьны вöлöм оз лэдзны, пыр полöмаöсь мыжа йöзлы отсасьöмысь, бур вöчöмысь, да кöть и вöчлöмаöсь бурсö, некор абу висьтасьлöмаöсь та йылысь öта-мöдныслы. Быттьöкöн тадзи и колö овны: гусьöн да чöла. Бать сёрнитчывлöма зэв прамöй Мирон нима морткöд, мый пожöм пу вылö кутас колявны сылы ассьыс прöмыссö дзик быд вежон. Мирон веськалöма мыждöма лыдаяс улö. Зэв пö вежöра да писькöс мортöн вöлi. Во гöгöр прöмыссö, мый кыйлöма, вайлöма пашкыр пожöм ув вылö. Кор пö öшöдi пöрт да мешöк кынтöм чери, сы бöрын пашкыр пожöмтö пöрöдöмаöсь. Тайö пö вöлi пас, мый водзö оз позь отсасьны, асьсö Миронöс абу лысьтöма аддзöдлыны ни корсьны. А война водзвылас квайт мортöс петкöдöма Чердынь карö. Косьтылöма налы чери-яй, картупель и нянь. Öлöдöма пышйысьясöс, мый Керчомья пыр оз позь мунны, вермасны кутны, а Чердыньын вермасны куяс вылö медавны вöлаясöс да водзö мунны. Дзик война кадас батьлы волöма öти мыждöм мортлöн письмö, мый олöны Самара бердын, а гижлöма та йылысь мыждöм мортлöн Калерия нима гöтырыс да аттьöалöма сылы дона мортлысь олöмсö нюжöдöмысь. Вочакывсö сылы бать абу гижлöма, мед не веськавны лёк улö. Та йылысь бать миянлы, челядькотырлы, висьтавлiс 1964 воын Кöтйöмын турун пуктiгöн на.

А уна во мысти Улыс Воч пыр Öкöсö волöмаöсь Самараысь да Оренбургысь йöз, кодъяс кольöмаöсь тайö му вылын куйлысьяс йылысь казьтылана пас. И со казялан, мый Волга бердын сулалысь Самара да Саратов, Урал юбердса Оренбург каръясысь вайöдлöмаöсь мырдöн мыждöм йöзöс Улыс да Вылыс Вочö, Öкöсö, Дёмаö, Сотчöмулö, Габовö. Та йылысь аслас «Гыбад» небöгын Василий Григорьевич Лодыгин гижö висьт «Воч туй», кöнi 219 листбокын визьнитö вайöдöм йöзлысь курыд олöмсö. Миян архивъясын тайö йöз йывсьыс некутшöм пасйöдъяс абу. Но колö шуны бур кывъяс Кулöмдiн районса загсын уджалысь шань йöзлы, кодъяс пыр удайтчöма корсьны уна авъя да вежöра йöзлысь олöм помсö.
Колян гожöмын Вылыс Вочса том гозъя вотчигас вошлöмаöсь Ласеёвкаланьын да вöрсьыс аддзöмаöсь зэв ыджыд важ барак, сё вося нин пö видзöдöм сертиыс. Ольга Андреевна Морохина висьталö, мый барак гöгöрыс пö куйлöны мылькъяс, тöдчö на пö, мый морт дзебан гуяс. Керка весьтас пö куйлiс кулöм ошлöн лысьöмыс. Юрчасьсö ошлысь öшöдöмаöсь зор йылö да петöмаöсь тайö шуштöм инсьыс. Тайö местасö пö колö бура туявны, медым тöдмавны, кодъяслöн танi помасис олöмыс. Туялысьясöн вермасны лоны историкъяс либö археологъяс.
Збыль, сэкся кадыс пож пыр «сысъялöма» бур йöзыслысь олöмсö. Йöз сёрнияс кузя ме пыр мöвпалi, кор жö «важ олöм пожсö» эрдöдасны, медым вайöдлöм бур йöзыслöн лолыс сынöдас лэбзис да пыр найöс вермим вошйö сибöдлыны, шуам кöть, Троица лунö. Саратовса Вежа Пахомийлöн олöмыс «рудзалöма» Троицалы паныдын жö. Оз кö ло вежöдöма тайö инъяссö, сиктса йöзыслы пыр сьöкыдджык лоö «кыскыны» налысь мыжтöм мыжсö.

Источник: ИЦ "Финноугория"



Ваше мнение
Как вы планируете провести отпуск в этом году?
РЕКЛАМА


   ©Kominarod.ru,2003-2010
   Сайт работает на NetCat 2.4
   Rambler's Top100
   Design: Yreane
   Programming: MipH